З метою дослідження ставлення громадян України до судової влади, оцінки ними різних аспектів діяльності судів, соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Проектом Ради Європи "Підтримка впровадженню судової реформи в Україні" та за підтримки Ради суддів України проведено соціологічні опитування та підготовлено за їхніми результатами Звіт "Ставлення громадян України до судової системи". Звіт було оприлюднено під час продовження роботи XIV позачергового з'їзду суддів України після перерви, який відбувся у Києві 13 листопада 2017 року.
1. Репрезентативне опитування громадян України здійснювалося з 6 по 11 жовтня 2017 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Результати цього опитування є репрезентативними стосовно дорослого населення територій, що перебувають під контролем органів державної влади України, за основними соціально-демографічними показниками: віком, статтю, типом поселення, регіоном проживання. Було опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки опитування не перевищує 2,3%.
2. Опитування учасників судових засідань на виході з приміщень судів відбувалося з 30 жовтня по 1 листопада 2017 р. Було опитано 829 респондентів в усіх регіонах України (крім АР Крим та Севастополя). Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,5%.
Результати дослідження засвідчили помітну різницю у ставленні до судової системи між населенням України в цілому та громадянами, які мають безпосередній нещодавній досвід спілкування з судами.
Ставлення громадян України до судової системи є досить негативним. Відповідаючи на питання про те, чим, на їх думку, найчастіше керуються судді при винесенні судового рішення, найчастіше респонденти вважали, що власною вигодою (39,5%). Значно рідше висловлювалася думка, що судді керуються найчастіше майновим та/або посадовим становищем сторін (14,6%). Ще рідше громадяни відповідали, що судді керуються законом (8,9%), обставинами справи (8,3%), вказівкою голови суду (7,9%), політичною ситуацією в державі (6,8%). Порівняно з 2012 роком статистично значимо зросла частка респондентів, які вважають, що судді найчастіше керуються власною вигодою (з 33,1%), та знизилася частка тих, хто вважає, що вони керуються законом (з 15,1%) та обставинами справи (з 12,0%).
Існують ряд аспектів, з яких оцінки є негативними з боку обох зазначених груп громадян. Зокрема, більшість представників обох груп ( 78,1% населення в цілому і 52,7% тих, хто має досвід спілкування з судами) не вважають суди в Україні самостійними, а суддів – незалежними. Також представники обох груп вважають, що якщо супротивними сторонами в суді будуть громадянин з високим рівнем доходів і громадянин з низьким рівнем доходів, то більше шансів виграти справу матиме громадянин з високим рівнем доходів. Такої думки дотримуються 81,1% населення в цілому і 52,6% громадян, які мають досвід спілкування з судами.
Проте, якщо говорити про довіру до судової системи, як про інтегральний показник, то тут різниця між ставленням населення в цілому та громадян, які мають безпосередній нещодавній досвід спілкування з судами відрізняється не лише кількісно, але й якісно.Якщо говорити про довіру в українському суспільстві до судової системи, то слід зазначити, що рівень довіри до судів є одним з найнижчих серед усіх державних і суспільних інституцій. Про свою недовіру до судів (судової системи в цілому) повідомили 80,9% респондентів, а про довіру – 9,3%. Місцевим судам не довіряють 77,4% опитаних, довіряють – 11,9%, Верховному Суду України не довіряють 72,0% громадян, довіряють – 13,1%, Конституційному Суду не довіряють 66,8% громадян, довіряють – 14,9%. З високою імовірністю можна припустити, що низький рівень довіри до судів є наслідком вкрай низького рівня довіри до державних органів в цілому (не довіряють державному апарату 80,7% опитаних) і низьким рівнем особистого досвіду спілкування з судами. Зокрема, підтвердженням цьому є результати опитування на виході з судів громадян, які мали безпосередній досвід спілкування з судами. Так, можна стверджувати,що серед громадян, які мають нещодавній досвід спілкування з судами переважає довіра до судової системи: баланс довіри до судової системи в цілому є позитивним, тобто число опитаних, які довіряють судам (47,0%) було вищим, ніж число тих, хто судовій системі не довіряє (41,4%). Ще більшим є рівень довіри громадян, які контактували з судами до місцевих судів: довіру місцевим судам висловили більшість опитаних – 51,5%, недовіру – 37,5%.
Тому можна зробити висновок, що високий рівень негативного ставлення до судів значною мірою формується двома чинниками: негативним інформаційним полем та чинником фінансово-політичного впливу на суддів. Результати дослідження показали, що вплив першого чинника досить ефективно усувається при спілкуванні громадян з судами. Вплив другого чинника можна зменшити запроваджуючи заходи для підвищення реальної незалежності суддів.
З результатами соціологічних досліджень можна ознайомитись тут.
За повідомленям прес-служби РСУ
_03_03.png)
