Рішенням ВРП суддю Охтень А.А. притягнуто до дисциплінарної відповідальності

УКРАЇНА

ВИЩА  РАДА  ПРАВОСУДДЯ

 ТРЕТЯ ДИСЦИПЛІНАРНА ПАЛАТА

РІШЕННЯ

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М., Худика М.П., залученого з Другої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Артеменка І.А., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мірошниченка А.М., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни на дії судді Голопристанського районного суду Херсонської області Охтень Аліни Андріївни,

встановила:

Указом Президента України від 13 листопада 2008 року № 1037/2008 Охтень  Аліну Андріївну призначено на посаду судді Голопристанського районного суду Херсонської області строком на п’ять років.

Постановою Верховної Ради України від 5 листопада 2013 року
№ 675-VII Охтень Аліну Андріївну обрано на посаду судді Голопристанського районного суду Херсонської області безстроково.

До Вищої ради юстиції 7 грудня 2016 року (вх. № 5295/0/8-16) надійшло подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни стосовно судді Голопристанського районного суду Херсонської області Охтень А.А.

У поданні зазначається, що суддя Охтень А.А. при розгляді справи № 654/1769/16-ц не виконала свого обов’язку щодо своєчасного направлення копій судових рішень сторонам у справі, які не були присутні у судовому засіданні, надання копій судових рішень для їх внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР), внаслідок чого були допущені істотні порушення вимог Закону України «Про доступ до судових рішень» та Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), які мають ознаки дисциплінарного правопорушення, що відповідно до статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є підставою для дисциплінарної відповідальності судді».

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради юстиції від 7 грудня 2016 грудня вказане подання було передано члену Вищої ради юстиції Мірошниченку А.М. для проведення перевірки.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 травня 2018 року № 1568/3дп/15-18 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Голопристанського районного суду Херсонської області Охтень А.А.

Суддя Голопристанського районного суду Херсонської області Охтень А.А. про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя була повідомлена своєчасно та належним чином шляхом надіслання їй повідомлення на адресу суду та розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача, суддю Охтень А.А., дослідивши матеріали дисциплінарної справи і письмові пояснення судді, встановила такі обставини.

Із копії матеріалів цивільної справи, які надійшли на запит члена Вищої ради правосуддя, вбачається, що 20 травня 2016 року до Голопристанського районного суду Херсонської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

Справі було присвоєно номер 654/1769/16-ц та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 травня 2016 року передано на розгляд судді Охтень А.А.

23 травня 2016 року на виконання вимог частини третьої статті 122 ЦПК України суддею Охтень А.А. було зроблено запити до Голопристанської міської ради, а 27 травня 2015 року – до Державної міграційної служби України у Голопристанському районі щодо надання відомостей про зареєстроване місце проживання відповідачів (а. с. 6–9).

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 30 травня 2016 року (а. с. 10) відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та призначено її до розгляду на 7 червня 2016 року.

Відповідачам у справі надіслано копію ухвали суду від 30 травня 2016 року та копію позовної заяви з додатками на адресу, зазначену у позовній заяві: АДРЕСА_1 (а. с. 11). Докази отримання відповідачами зазначеного поштового відправлення у матеріалах справи відсутні.

У судове засідання 7 червня 2016 року сторони не з’явились, відповідно до частини другої статті 197 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, розгляд справи відкладено на 14 червня 2016 року (а. с. 12).

Докази повідомлення сторін у справі про дату та час судового засідання у матеріалах справи відсутні.  

9 червня 2016 року до Голопристанського районного суду Херсонської області надійшли відповіді з Голопристанського РС УДМС України в Херсонській області, відповідно до яких станом на 4 червня 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за обліками  Голопристанського РС УДМС не значаться (а. с. 13–14), а також відповіді з Голопристанської міської ради, згідно з якими дані про реєстрацію громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 в картотеці реєстраційного відділу виконавчого комітету міської ради відсутні (а. с. 15–16).

 У судове засідання 14 червня 2016 року з’явився позивач ОСОБА_1, заявив клопотання про виклик свідків. У судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. Розгляд справи було відкладено на 24 червня 2016 року у зв’язку із неявкою відповідачів (а. с. 23–25). Позивач про дату та час судового засідання повідомлений під розписку, докази повідомлення відповідачів у справі про дату та час судового засідання у матеріалах справи відсутні.  

У судове засідання 24 червня 2016 року з’явилися позивач ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_8, відповідачі не з’явились (а. с. 41–43).

Заочним рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 24 червня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у розмірі 861 452 гривні, що еквівалентно 34 750 доларам США станом на 23 червня 2016 року. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у розмірі 867 650 гривень, що еквівалентно 35 000 доларам США станом на 23 червня 2016 року.

Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позичили у позивача 35000 доларів США для своїх власних потреб та зобов’язалися повернути вказану суму у строк до 1 грудня 2008 року, про що ними була надана розписка у присутності свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які в судовому засіданні підтвердили цей факт. Крім того, 1 травня 2011 року ОСОБА_2 позичила у позивача 40000 доларів США та зобов’язалася повернути вказану суму у строк до 1 вересня 2012 року, про що також нею була надана розписка у присутності свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які в судовому засіданні підтвердили цей факт. 27 липня 2001 року, 29 липня 2011 року та 10 серпня 2011 року відповідачі повернули позивачу суму у загальному розмірі 5250 доларів США, що також відображено в розписці. На час судового розгляду відповідачі борг позивачу у повному обсягу не повернули. Аналізуючи зібрані докази, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги знайшли підтвердження в судовому засіданні, доведені та підлягають задоволенню у розмірі 861 452 гривні, що еквівалентно 34 750 доларам США станом на час розгляду справи, та 867 650 гривень, що еквівалентно 35 000 доларам США.

Додатковим рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 13 липня 2016 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 551,20 гривні. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 5538,80 гривні в дохід держави.

Із матеріалів справи також убачається, що копію заочного рішення від 24 червня 2016 року було надіслано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 26 липня 2016 року лише у відповідь на запит ОСОБА_2.

У подальшому ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 6 вересня 2016 року (суддя Ширінська О.Х.) заяву ОСОБА_2 задоволено, заочне рішення від 26 червня 2016 року та додаткове рішення від 13 липня 2016 року скасовано, призначено справу до розгляду в загальному порядку. 

Крім того, ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 11 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалу Голопристанського районного суду від 30 травня 2016 року (про відкриття провадження у справі) скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Апеляційним судом встановлено, що позивачем заявлені вимоги до фізичних осіб, місце проживання яких ним зазначено: АДРЕСА_1. Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідачів.

Згідно з відповідями Голопристанської міської ради від 9 червня 2016 року, РС УДМС у Голопристанському районі від 31 травня 2016 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за обліками Голопристанського РС УДМС не значаться.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначала, що ні вона, ні ОСОБА_3 за вказаною в позові адресою не проживали та не були зареєстровані, про що позивачу було відомо. На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_2 надала докази, з яких вбачається, що насправді вона з 15 жовтня 2008 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2. Крім того, ОСОБА_2 надала копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3, яка померла у 2013 році.

Таким чином, отримана судом інформація щодо відсутності відомостей про реєстрацію відповідачів за зазначеною в позові адресою та надані апелянтом докази свідчать про те, що відповідачі на час подання до суду позову не проживали у місті Гола Пристань.

З огляду на наведене апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції від 30 травня 2016 року постановлена з порушенням вимог норм процесуального права, оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд першої інстанції, не переконавшись у достовірності зазначеної позивачем адреси місця проживання відповідачів, прийняв позов із порушенням правил підсудності.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 22 листопада 2016 року (суддя Францішко Ю.В.) позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики повернуто позивачу на підставі пункту 4 частини третьої статті 121 ЦПК України (справа не підсудна цьому суду).

Суддя Охтень А.А. у своїх письмових пояснення зазначила, що 24 червня 2016 року нею було постановлено заочне рішення у цивільній справі № 654/1769/16-ц. Оскільки 24 червня 2016 року припало на останній робочий день на тижні, резолютивна частина рішення прикріплена до ЄДРСР 29 червня 2016 року, після вихідних днів, що підтверджується витягом із системи «Д-3». Відповідно до наказу від 10 червня 2016 року № 4-46/2 суддя Охтень А.А. перебувала у відпустці з 27 червня по 11 липня 2016 року. Після виходу з відпустки 13 липня 2016 року також надіслано до ЄДРСР повний текст рішення суду від 24 червня 2016 року, що підтверджується витягом із системи «Д-3».

21 липня 2016 року ОСОБА_2 звернулась із заявою про надання копій судових рішень, 27 липня 2016 року їй направлено копію повного тексту рішення суду від 24 червня 2016 року та копію додаткового рішення суду від 13 липня 2016 року на адресу, вказану у заяві.

17 серпня 2016 року ОСОБА_2 подала заяву про перегляд заочного рішення суду від 24 червня 2016 року. Ухвалою суду від 6 вересня 2016 року заочне рішення суду від 24 червня 2016 року та додаткове рішення від 13 липня 2016 року скасовані.

На думку судді Охтень А.А., будь-яких перешкод у доступі до правосуддя створено не було, відповідач ОСОБА_2 у повному обсязі реалізувала свої процесуальні права.     

Вирішуючи питання про притягнення судді Голопристанського районного суду Херсонської області Охтень А.А. до дисциплінарної відповідальності, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить із такого.

Відповідно до частини третьої статті 122 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб’єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву на підставі пункту 4 частини третьої статті 121 ЦПК України.

У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.

Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що суддею Охтень А.А. вказаних вимог закону дотримано не було.

Так, суддею Охтень А.А. відповідно до частини третьої статті 122 ЦПК України 23 та 27 травня 2016 року було направлено запити до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів.

30 травня 2016 року, за відсутності відповіді з органу державної реєстрації, суддя Охтень А.А. дійшла висновку про те, що справа підсудна Голопристанському районному суду Херсонської області та прийняла ухвалу про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності, що, зокрема, підтверджено ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 11 жовтня 2016 року.

Після надходження до суду 9 червня 2016 року відповідей з Голопристанської міської ради та  РС УДМС у Голопристанському районі, згідно з якими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за обліками Голопристанського РС УДМС не значаться, тобто отримана судом інформація не давала можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідачів, суддею Охтень А.А. на порушення вимог статті 122 ЦПК України відповідачі у справі через оголошення у пресі в судові засідання не викликались.  

Проведення заочного розгляду справи можливе лише за наявності умов, визначених статтею 224 ЦПК України. Законодавець встановив, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суди повинні дотримуватись таких умов проведення заочного розгляду справ:

неявка відповідача в судове засідання;

належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання;

відсутність поважних причин неявки відповідача;

відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності;

відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи.

Лише за наявності всіх п’яти умов суд може провести заочний розгляд справи.

На порушення вказаних вимог закону суддя Охтень А.А. за відсутності належного повідомлення відповідачів у справі про дату та час судового засідання дійшла висновку про можливість проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Згідно зі статтею 227 ЦПК України відповідачам, які не з’явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Як вбачається з копій матеріалів справи, відповідачам у справі копія заочного рішення від 24 червня 2016 року в межах процесуального строку, визначеного статтею 227 ЦПК України, судом не надсилалась.

Копію заочного рішення від 24 червня 2016 року, а також копію додаткового рішення від 13 липня 2016 року було надіслано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 лише 26 липня 2016 року, що підтверджується супровідними листами від 26 липня 2016 року вих. № 654/1769/16-ц/7524 (а. с. 51) та вих. № 654/1769/16-ц/7518 (а. с. 52), у відповідь на запит ОСОБА_2 від 18 липня 2016 року (а. с. 48).

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Як вбачається з листа Голопристанського районного суду Херсонської області від 22 вересня 2016 року (вих. № 01-30/294/2016), надсилання до ЄДРСР електронних копій судових рішень в суді здійснюється безпосередньо суддями.

У своїх поясненнях, наданих на запит члена Вищої ради правосуддя, суддя Охтень А.А. зазначила, що повний текст судового рішення від 24 червня 2016 року вона відправила до ЄДРСР 13 липня 2016 року, тобто відразу після виходу з відпустки. На підтвердження своїх слів суддя Охтень А.А. надала роздруківку з екрану комп’ютера вмісту системи «Д-3».

Проте Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що зазначена роздруківка вмісту системи «Д-3» не може слугувати доказом того, що суддею Охтень А.А. було відправлено копію повного тексту судового рішення до ЄДРСР, оскільки фіксує лише той факт, що певний документ («Рішення») було створено 24 червня 2016 року, і не підтверджує часу його відправлення до ЄДРСР. При цьому з роздруківки вбачається, що параметри «Дата корегування» та «Дата останньої зміни» мають значення «29 серпня 2016 року», що може вказувати на те, що саме цього дня рішення було надіслано до ЄДРСР.

Те саме стосується додаткового рішення, ухваленого у справі 13 липня 2016 року.

Крім того, твердження судді про відправлення до ЄДРСР повного тексту рішення суду спростовується відомостями, наданими Державним підприємством «Інформаційні судові системи» (лист вих. № 4417/16 від 16 грудня 2016 року), згідно з якими рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 24 червня 2016 року (справа № 654/1769/16-ц) «було зареєстровано в Реєстрі 29 серпня 2016 року … одразу після надходження від суду».

З інформації у ЄДРСР вбачається, що заочне рішення суду від 24 червня 2016 року та додаткове рішення суду від 13 липня 2017 року надіслано судом до ЄДРСР 29 серпня 2016 року.

Також привертає увагу швидкий розгляд вказаної цивільної справи. Фактично за два судові засідання (14 та 24 червня 2016 року) суддя Охтень А.А., за відсутності доказів належного повідомлення відповідачів про дату та час судових засідань, дослідивши докази, надані позивачем, заслухавши свідків, клопотання про допит яких також було заявлено позивачем, дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.   

Враховуючи очевидність зазначених вище порушень, допущених суддею Охтень А.А. під час розгляду цивільної справи № 654/1769/16-ц, та ухвалення заочного рішення від 24 червня 2016 року, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що вказані порушення не мають характеру простої суддівської помилки, а містять ознаки грубої недбалості.

Відомості, викладені у поданні Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської В.В., стосуються поведінки судді, яка мала місце під час дії Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд».

Керуючись конституційним принципом дії законів у часі, враховуючи той факт, що Закон України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» не передбачає випадків пом’якшення або скасування відповідальності за вчинені суддею Охтень А.А. дисциплінарні проступки, дисциплінарний орган застосовує підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, передбачені статтею 92 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд».

З огляду на наведене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях судді Охтень А.А. містяться ознаки дисциплінарних проступків, наслідком яких є притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 92 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» та підпунктом «а» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил підсудності чи підвідомчості; несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень).

Згідно з частиною одинадцятою статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Зазначений строк стосовно вчинених суддею Охтень А.А. проступків не закінчився.

Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Згідно з характеристикою, затвердженою зборами суддів Голопристанського районного суду Херсонської області (протокол від 3 травня 2018 року № 6), за період роботи на посаді судді Голопристанського районного суду Херсонської області Охтень А.А. проявила себе неконфліктним і працьовитим працівником. З приводу порушення суддею норм матеріального та процесуального права при розгляді справ суддями апеляційного суду Херсонської області було винесено три окремі ухвали. Охтень А.А. ввічлива, тактовна та доброзичлива у спілкуванні. За зверненням голови апеляційного суду Херсонської області Коровайка А.І. 10 липня 2013 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про застосування до судді Охтень А.А. дисциплінарного стягнення у виді догани. Відповідно до статей 109, 110 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для цілей кваліфікації вчиненого проступку Охтень А.А. вважається такою, що не має дисциплінарного стягнення. Водночас Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує факт притягнення судді Охтень А.А. до дисциплінарної відповідальності у минулому як обставину, що її характеризує.

Згідно з відомостями офіційного веб-сайту Вищої ради правосуддя ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 6 квітня 2018 року № 1039/1дп/15-18 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Голопристанського районного суду Херсонської області Охтень А.А.

З огляду на характер грубих порушень, допущених суддею
Охтень А.А., які свідчать, що суддею необ’єктивно та несправедливо здійснено правосуддя, враховуючи характеристику судді Охтень А.А., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку і відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».  

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109, 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

притягнути суддю Голопристанського районного суду Херсонської області Охтень Аліну Андріївну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів із дня його ухвалення.

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                               І.Ю. Мамонтова

Члени Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                П.М. Гречківський

                                                                                      М.П. Худик

Член Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя                                І.А. Артеменко