Громадянка К. звернулася до Голопристанського районного суду з заявою про видачу обмежувального припису.
В обґрунтування своїх вимог заявниця послалася на те, що з 1998 року вона проживала у фактичних шлюбних відносинах з громадянином К. від яких у них народилося двоє синів: 2000 р.н. та 2003 р.н. У 2007 році між ними було зареєстровано шлюб, який був розірваний у 2018р. Після припинення шлюбних відносин заявниця продовжила проживати у будинку колишнього чоловіка разом з дітьми, оскільки власного житла не має. Протягом останніх двох років громадянин К. систематично вчиняє домашнє насильство щодо заявниці та їхніх дітей в ході якого ображає їх грубою лайкою, погрожує спричиненням тілесних ушкоджень та проявляє фізичне насильство. В зв’язку з такою протиправною поведінкою, останній неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. Також за фактами спричинення тілесних ушкоджень заявниці, були внесені відомості до ЄРДР та розпочато кримінальні провадження за ст. 125 ч.1 КК України.
Окрім фізичного насильства, заявниця також вимушена терпіти насильство економічного характеру, оскільки змушена самостійно сплачувати комунальні послуги за будинок та утримувати спільних дітей, один з яких є неповнолітнім, а інший хоч і досяг повноліття, однак є інвалідом дитинства та потребує стороннього догляду внаслідок відсутності можливості до самообслуговування.
Заявниця наполягає на видачі обмежувального припису відносно кривдника та просить вжити заходи тимчасового обмеження прав громадянина К. з покладенням на нього відповідних обов’язків.
Враховуючи обставини справи, які об’єктивно свідчать про протиправну поведінку громадянина К. відносно своєї колишньої дружини та дітей, суд прийшов до висновку про необхідність видачі відносно нього обмежувального припису.
Так, рішенням суду від 27.09.2018 р. заяву задоволено.
Видано обмежувальний припис стосовно громадянина К., яким визначені заходи тимчасового обмеження його прав та покладені на нього обов'язки, а саме:
- заборонено перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалими особами;
- заборонено наближатися на відстань менше 50 м. до місця проживання постраждалих осіб, місця працевлаштування заявниці та місця навчання дитини.
- заборонено вести телефонні розмови з постраждалими особами, або контактувати з ними через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис видано строком на 6 (шість) місяців.
Рішення суду не набрало законної сили.