Громадянки Б. та К. звернулися до Голопристанського районного суду Херсонської області із заявою про видачу обмежувального припису.
В обґрунтування своїх вимог заявники зазначили, що з листопада 2015 р. Б. проживає разом з громадянином В. однією сім’єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу в будинку, що належить матері - К., яка також проживає з ними. Починаючи з 2016 року В., на фоні зловживання алкогольними напоями, почав періодично вчиняти домашнє насильство різного характеру відносно обох заявниць. Так, в психологічному аспекті воно проявлялося у висловлюваннях в їхню адресу образ, погроз, залякувань та іншого роду принижень. Неодноразово відносно Б. кривдник застосовував фізичне насильство, а саме спричиняв тілесні ушкодження, внаслідок чого потерпілій було діагностовано струс головного мозку, а також забої м’яких тканин голови, синці, крововиливи та ін., що призводило до проходження тривалих курсів лікування. Споглядаючи за побиттям своєї доньки К. намагалася захистити останню, внаслідок чого сама ставала об’єктом фізичного впливу, який спричиняв їй фізичний та душевний біль. Будучи окутаними страхом заявники не завжди зверталися до правоохоронних органів з відповідними повідомленнями, оскільки переймалися ще більш негативними для себе наслідками, так як після побиття В. часто висловлював погрози вбивства. В 2018 році домашнє насильство набуло систематичного характеру, що змусило заявників звертатися до поліції за допомогою та захистом. Внаслідок такого до себе відношення, потерпілі стали реально сприймати погрози чоловіка та переживати за своє життя. Вказана ситуація призводить до постійного нервового напруження, психологічного тиску на заявників та їхнього морального виснаження. Проведені профілактичні бесіди, застосовані адміністративні стягнення та термінові заборонні приписи довели свою неефективність, оскільки позитивного результату, яким би вважалась зміна в сторону покращення поведінки кривдника, досягнуто не було.
Окрім психологічного та фізичного насильства, заявники змушені також терпіти насильство економічного характеру, оскільки В. постійно харчується за їхній рахунок, бере та вживає без їхнього дозволу продукти, при цьому сам не працює та коштів в сім’ю не надає.
Сам кривдник в судовому засіданні по суті поданої заяви нічого не пояснив, окрім того, що його дії відносно заявників вчинялися під впливом почуттів любові (кохання) до Б.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Видано обмежувальний припис стосовно В., яким визначено заходи тимчасового обмеження його прав та покладено на нього обов'язки, а саме:
-заборонено перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалими особами;
-заборонено наближатися на відстань менше 300 м. до місця проживання (перебування) постраждалих осіб та інших місць частого відвідування;
-заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалих осіб, якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними.
-заборонено вести телефонні розмови з постраждалими особами або контактувати з ними через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис видано строком на 6 (шість) місяців.
В задоволенні решти заявлених вимог відмовити.
Рішення суду не набрало законної сили.
_03_03.png)
